Адаптація Римо-католицької церкви до радянської дійсності (1920–1930-ті рр.)

Анотація

У дослідженні подана інформація про адаптацію Римо-католицької церкви до радянської дійсності у 1920–1930-ті роки через призму відносин СРСР із Ватиканом. Методологічною основою роботи є системний підхід, принцип історизму, наукової об’єктивності, критичного та структурно-системного підходу до літературної та джерельної бази роботи. Встановлено, що у 1920-х і першій половині 1930-х років Ватикан досить успішно використовував усі можливості для отримання інформації та допомоги католикам в СРСР. До цих проблем було привернуто увагу іноземних держав, посольства та консульства брали значну участь у процесі надання інформаційної та різноманітної фінансової підтримки. Найбільш вразливим було приватне листування. Доставка листів посольствами була не завжди доступна, а контакти з іноземними представниками могли призвести до звинувачень у шпигунстві та жорстоких репресій.