Функціонування матеріальних архаїзмів у малій українській історичній прозі
Анотація
Недостатнє дослідження хронологічно маркованої лексики дозволяє стверджувати, що питання використання застарілої лексики в малій історичній прозі наразі залишається майже поза увагою вчених, а значить, вивчення семантичного навантаження такої лексики та її стилістичного авторського використання є проблемним й актуальним. Застаріла лексика тісно пов’язана з матеріальною й духовною культурою народу, тому зростає науковий інтерес до вивчення зазначеної групи лексики як у лінгвістичному, так і в історичному й культурологічному вимірах. Ця стаття є спробою аналізу семантичних та стилістичних особливостей матеріальних архаїзмів як одного із виявів застарілої лексики, встановлення специфіки їх тематичних виявів для збагачення уявлень про фонд застарілої лексики української мови.Посилання
Гвоздев А. Очерки по стилистике русского языка. – М., 1965.
Грінченко Б. Д. Словарь української мови: http://upload.wikimedia. org/wikisource/uk/f/fa/Hrinchenko.pdf
Дерево памяті: Книга українського історичного оповідання: У 4 вип. – Вип.. 1: Від найдавніших часів до 1648 року. – К.: Веселка, 1990. – 607 с.
Донець Л.С. Хто такий лучник? // Культура слова. – № 25. – 1983. – С. 75-76.
Миронова Г.М. Шолом, шишак, ківер // Культура слова. – № 33. – 1987. – С. 33-35.
Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін.: http://litopys.org.ua/ukrmova/um19.htm.
Филин Ф.П. О лексико-семантических группах слов / Езиковедски изследования в чест на акад. Ст. Младенов. – София: Издание на Българската Академия на науките, 1957. – С. 523-528.
