Мемуарна література в дослідженні Другої світової війни на території України.
Ключові слова:
мемуарна література, спогади, Друга світова війнаАнотація
Мемуарна література має важливе значення для вивчення історії, оскільки містить інформацію, яка відсутня в інших видах джерел, часто унікальну. Увага зосереджена на мемуарах учасників та очевидців подій Другої світової війни на українських теренах. Вони об’єднані у групи: спогади військово- політичних; мемуари учасників Руху опору; особисті записи остарбайтерів; спогади «дітей війни». За своїм характером мемуари близькі до художної літератури, вони яскравіше за інші джерела відображають колорит, дух часу, його героїку, настрій, а також поведінку конкретних людей. У мемуарах реалізується історична самосвідомість особистості, що зумовлює їхню специфіку: ретроспективний характер відтворення дійсності, високий рівень суб’єктивності, виразне емоційне забарвлення.Посилання
Соколов А. К. и др. Источниковедение новейшей истории России: теория, методология, практика. М.: Высш. шк., 2004. 687 с.
Любовець Н. І. Вивчення мемуарів як історичного та біографічного джерела: до історіографії проблеми. Українська біографістика. 2010. № 7. С. 66–104.
Сиренов А. и др. Источниковедение. М.: Ютраит, 2015. 396 с.
Калакура Я. та ін. Історичне джерелознавство. К.: Либидь, 2002. 488 с.
Денисюк М. Ю. Мемуарні твори як джерело до вивчення українського національного руху в час та після Другої світової війни: афтореф. дис. … канд. іст. наук. – Львів, 2009. 24 с.
Воронов В. І. Джерелознавство історії України: Курс лекцій. Дніпро: Вид-во Дніпров. ун-ту, 2003. 336 с.
Кашеварова Н. Г. Документи оперативного штабу рейхсляйтера Розенберга як джерело з історії.
Коваль М. В. Історія пам’ятає! (Кривавий шлях фашистів на Україні). К., 1965. 112 с.
Коваль М. В. Україна в Другій світовій війні і Великій вітчизняній війні (1939–45 рр.). К.: «Альтернативи», 1999. 366 с.
Данилевский И. Н. и др.Источниковедение: Теория. История. Метод. Источники российской истории. М.: Росcийск. гуманит. ун-т, 1998. 702 с.
