Мемуари активних учасниць громадсько-політичних рухів під час української національної революції 1917–1921 рр.
Ключові слова:
УНР; жінка; жіноча історія; мемуари; революціонеркиАнотація
У даній роботі аналізується інформаційний потенціал мемуарів жінок – активних учасниць громадсько-політичних рухів під час революційних змін 1917–1921 рр. в Україні. Під час дослідження спогадів було застосовано методи аналізу та синтезу, узагальнення, історико-генетичний, історико-порівняльний, біографічний, хронологічний. Визначено, що кожна з жінок скористалася тими можливостями, що дав революційний час та стала активною діячкою державного будівництва «свого» уряду.
Посилання
Смоляр Л. О. Минуле заради майбутнього. Жіночий рух Наддніпрянської України II пол. XIX – поч. XX ст. Сторінки історії: Монографія. Одеса: Астропринт, 1998. 408 с.
Петришина Л. Жіночий рух в Україні у 1917 р. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського. Серія: Історичні науки. 2006. No 1. С. 145–149.
Оніщенко О. В. Жінки в суспільно-політичному житті України. 1917 рік. URL:https://vseosvita.ua/library/zinki-v-suspilno-politicnomu-zitti-ukraini-1917-rik-33727.html
Лабур О. В. «Вікно можливостей?»: гендерна ситуація на хвилі революційної політики з Лютого1917 року в Україні. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Сторінки історії. 2019. Вип. 40. С. 42–58.
Бон О. Захоплення більшовиками Києва у січні 1918 року очима українських гуманітаріїв: ego-документи. Київські історичні студії. 2018. No 1 (6) . С. 1-5.
Пархоменко В. А. Мемуарні свідчення про події 1917–1921 рр. в радянській Україні: до загально їхарактеристики. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Серія : Історичні науки. 2014. Вип. 3.37. С. 148–153.
Вороніна М. С. Євгенія Бош – полум’яна революціонерка (гендерний аналіз особистості). Гуржіївські історичні читання. 2013. Вип. 6. С. 163–165.
Липовецький І. Тамара Петрів. Дороговказ: орган вояцької думки і чину. Торонто, 1969. Січень –березень. Ч. 23 (42). С. 18–20.
Гонюкова Л. Софія Русова і український жіночий рух. Етнічна історія народів Європи. 2000. Вип. 7.С. 46–49.
Суржикова Н. В. Эго-документы: интеллектуальная мода или осознанная необходимость? История в эго-документах: Исследования и источники. Екатеринбург: Издательство «АсПУр», 2014. С. 6–13.
Русова С. Мемуари. Щоденник. К.: Поліграфкнига, 2004. 544 с.
Суровцова Н. Спогади. Київ: Вид-во ім. О. Теліги, 1996. 432 с.
Петрів Т. «Весна 1917 року в Києві». Бюлетень СБУВ. 1962. Ч. 12. С. 10–12.
Бош Е. Год борьбы. Борьба за власть на Украине с апреля 1917 г. до немецкой оккупации. Москва.-Ленинград: Госиздат, 1925. 272 с.
Гопнер С. Октябрьская революция в Екатеринославе Сквозь бурю времени: Воспоминания участниц революционного движения и социалистического строительства на Украине и в Молдавии. Кишинев: Картя Молдовеняска, 1979. С. 60–76.
Гопнер С. Большевистская организация накануне и в первый год февральской революции в Екатеринославе. Летопись революции: журнал по истории КП(б) У и Ок тябрьской Революции на Украине. No 2 (23): Март – Апрель. 1927. С. 7–31.
Лабур О. В. Джерелознавчі аспекти вивчення друкованих свідчень старих більшовичок Є. Бош,С. Гопнер, О. Коллонтай. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Сторінки історії. 2015. Вип. 40. С. 81–90.
