Еймеріоз індиків: поширення, патогенез та заходи боротьби
Ключові слова:
еймеріоз; індики; поширення; патогенез; діагностика; лікуванняАнотація
Статтю присвячено вивченню питання еймеріозу індиків. Збудник локалізується в епітеліальних клітинах слизової оболонки кишечнику птиці, а також в епітелії жовчних проходів печінки. Смертність хворих в середньому у дорослих особин досягає 79 %, молодняка – 87 %. Незважаючи на поширення еймеріозу індиків є питання, які в неповній мірі ще з’ясовані. Так, наприклад, клінічні ознаки підгострого та гострого спонтанного перебігу інвазії, морфологічні і біохімічні показники крові, патологоанатомічні та гістоморфологічні зміни в індиків. Саме тому це спонукає дослідників до вивчення патогенезу та пошуку нових, більш ефективних, науково та економічно обґрунтованих методів діагностики, лікування і профілактики еймеріозу.
Посилання
Богач М. В., Богач Д. М. Кишкові інвазії індиків та їх асоціації у господарствах Півдня України. Ветеринарна медицина. 2016. Вип. 102. С. 346–348.
Мазур І.Я. Еймеріоз індиків (поширення, патогенез та заходи боротьби): дисертація на здобуття наук. ступ. кан. вет. н. Львів, 2018. С. 148.
Довгій Ю. Ю., Рудік О. В. Одноклітинні організми роду Eimeria та їх вплив на організм птиці і хутрових звірів URL: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-024-7-3 (дата звернення: 20.03.2021).
Мазур І. Я. Вплив препарату «Робенкокс» на біохімічні показники крові індиків за експериментального еймеріозу. Ветеринарна медицина. 2017. Вип. 103. С. 392–396.
