Релігійна політика в УСРР у 1920–1930-х рр.: історіографічний вимір
Keywords:
антирелігійна пропаганда, атеїзм, радянська влада, історіографіяAbstract
У статті здійснено аналіз праць сучасних українських і зарубіжних дослідників, що висвітлюють антирелігійні репресії, пропаганду й трансформацію релігійного життя під впливом радянської влади в Україні в 1920–1930-х рр. Дослідження спирається на загальнонаукові (аналізу та синтезу, узагальнення, проблемно-хронологічний) та спеціальні історичні (історико-порівняльний, історико-типологічний) методи. Науковці показали форми і методи радянської влади для боротьби з церквою та обмеження її впливу. Еволюція історіографії релігійної політики в УСРР у 1920–1930-х рр. демонструє істотне зацікавлення науковців цією тематикою, адже доступ до різних архівних джерел дає змогу переосмислити вплив антирелігійної політики на суспільство.
References
Хоскинг Дж. История Советского Союза. Москва: Вагриус. 1994. 268 с.
Denzil Dean Harber. Religion in the Soviet Union Part I. Workers International News. 1945. P. 29–31.
Dyachenko A. From Repression to Appropriation: Soviet Religious Policy and Reform, 1917–1943. CUNY Academic Works. 2022. 78 p.
Бабенко Л. Як українців робили атеїстами: державна політика проти релігії у перші десятиліття радянської влади. Україна Модерна. 2017. URL: http://uamoderna.com/md/babenko-atheism/
Киридон А. «…Церковну політику розвалу повинна вести ВНК…»: релігійний напрямок діяльності органів державної безпеки в Україні (1920–1930-ті рр.). Радянські органи державної безпеки в Україні (1918– 1991 рр.): історія, структура, функції: матеріали круглого столу (19 грудня 2013 р., м. Київ). 2014. С. 229–248.
Фесенко А. Антирелігійна політика радянської влади у другій половині 1920-х рр. на Донеччині: на прикладі діяльності Істинно-православної церкви. Збірник наукових праць за матеріалами всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Тоталітаризм як система знищення національної пам’яті» (11– 12 червня 2020 р.). Львів: Друкарня ЛНМУ імені Данила Галицького, 2020. С. 488–490.
Фесенко А. Організаційне оформлення радянських органів антирелігійної пропаганди в Донбасі. Наука. Релігія. Суспільство. 2010. № 3. С. 129–134.
Шліхта Н. Історія радянського суспільства: курс лекцій. 2-ге вид., перероб. і доп. Харків: Акта. 2015. 252 с.
Бажан О. «Шпигуни в сутанах»: до питання про масштаби політичних репресій серед духовенства та віруючих в УРСР у 1937–1938 рр. Сумський історико-архівний журнал. 2010. № Х–ХІ. С. 135–154.
Буняк О. Матеріали Національного музею історії України про антирелігійну політику в Україні 1920– 1930 рр. Історія та сучасні виклики непокараних злочинів радянського тоталітаризму проти церкви: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Київ. 2015. С. 71–78.
Кондратюк Г. Коренізація в Кримській АРСР у 20–30-х роках ХХ ст. Київ, 2014. 476 с.
Калабська В. Сучасна оцінка антирелігійної компанії в освіті радянської України (за матеріалами педагогічної періодики 20-х років ХХ ст.). Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. 2012. № 3. С. 96–102.
Вароді Н. Православ’я та суспільство в УРСР на початку радянсько-німецької війни: історіографія питання. Сіверянський літопис. 2021. № 5. С. 137–144.
Дудка Л. Журнал «Безвірник» у системі антирелігійної пропаганди в Україні в 1920–1930-х роках. Науковий щорічник «Історія релігій в Україні». Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії. 2010. № 20. С. 336–341.
Чучалін О. Держава і Православна Церква в Україні у 1920–1930-ті роки. Умань: Видавець «Сочінський М. М.», 2018. 180 с.
