Правові аспекти поліпрагмазії як моделі забезпечення лікарськими засобами: поняття, причини, наслідки
Ключові слова:
поліпрагмазія; поліфармація; лікарські засоби; нераціональне використання ЛЗАнотація
Стаття присвячена дослідженню проблематиці правового регулювання та проблематиці науки щодо поліпрагмазії як моделі забезпечення лікарськими засобами. Методологічну основу дослідження складають наступні методи: порівняння, узагальнення, діалектичний та формально-юридичний метод, також метод системного та комплексного аналізу. У статті звертається увага на необхідність легалізація понять «поліпрагмазія» та «поліфармація» через їх поширеність та проблемну природу. Проаналізовано точки зору різних науковців, на основі яких, сформовано власні підходи до понять, причин, наслідків поліпрагмазію. Зроблено висновок щодо тлумачення поліпрагмазії: як проблемне явище, як режим приймання лікарських засобів, як раціональне використання лікарських засобів, як нераціональне використання лікарських засобів. Запропоновано прийняти окремий Закон України «Про запобігання нераціональному використанню лікарських засобів в Україні».
Посилання
European Charter Of Patients’ Rights. November 2002. URL: http://surl.li/agklc (дата звернення 05.09.2021).
Конституція України: від 28 червня 1996 р., № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141. (Зі змінами).
Цивільний кодекс України: від 16 січня 2003 р., № 435-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40–44. Ст. 356. (Зі змінами).
Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19 листопада 1992 р., №2801- XII. Відомості Верховної Ради України. 1993. № 4. Ст. 19. (Зі змінами).
Про лікарські засоби: Закон України від 04 квітня 1996 р., № 123/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 22. Ст. 86. (Зі змінами).
Пацієнт має право: Як кожен українець може реалізувати своє право на доступність у галузі охорони здоров’я від 5 лютого 2019 р. Офіційний сайт Міністерства охорони здоров’я України. URL: http://surl.li/agkmn (дата звернення 06.09.2021).
Клімов О. І. Аптечна справа в Україні – 30 років еволюції чи 30 років руйнації? Еженедельник АПТЕКА. 2021. № 34. С. 1–7. URL: http://surl.li/agknv (дата звернення 06.09.2021).
Стречень С. Б. Поліпрагмазія. Фармацевтична енциклопедія. URL: http://surl.li/agkmu (дата звернення 06.09.2021).
Про затвердження Державної стратегії реалізації державної політики забезпечення населення лікарськими засобами на період до 2025 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2018 р., № 1022. Офіційний вісник України. 2018. № 98. Ст. 3240.
Про стан національної системи охорони здоров’я та невідкладні заходи щодо забезпечення громадян України медичною допомогою: Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 липня 2021 р. № n0052525-21. Офіційний вісник Президента України. 2021 р. № 22. Ст. 988.
Medication Safety in Polypharmacy. Geneva: World Health Organization; 2019 (WHO/UHC/SDS/2019.11). Licence: CC BY-NC-SA 3.0 IGO. URL: http://surl.li/aerui (дата звернення 05.09.2021).
Masnoon N., Shakib S., Kalisch-Ellett L. et al. What is polypharmacy? A systematic review of definitions. BMC Geriatr. 17, 230. 2017. URL: https://doi.org/10.1186/s12877-017-0621-2 (дата звернення 05.09.2021).
Хайтович М. В., Потаскалова В. С. Формулярна система з точки зору практичного лікаря. Національний медичний університет імені О. О. Богомольця: Кафедра клінічної фармакології та клінічної фармації. 2019. С. 1–32. URL: http://surl.li/aesfe (дата звернення 05.09.2021).
Michael Ross S. Polypharmacy in Older Adults: Statistics That Help Tell the Story. Medication Management. 2021. URL: http://surl.li/qlpx (дата звернення 05.09.2021). 15. Rushabh J. Dagli and Akanksha Sharma. Polypharmacy: A Global Risk Factor for Elderly People. Journal of International Oral Health. № 6. 2014. URL: http://surl.li/aeryg (дата звернення 05.09.2021).
Taghy N, Cambon L, Cohen M, Dussart C. Failure to Reach a Consensus in Polypharmacy Definition: An Obstacle to Measuring Risks and Impacts – Results of a Literature Review. Ther Clin Risk Manag. 2020. URL: https://doi.org/10.2147/TCRM.S214187 (дата звернення 05.09.2021).
Adherence to long-term therapies: evidence for action. Geneva: World Health Organization. 2003. URL: http://surl.li/aesdt (дата звернення 05.09.2021).
Valenza P.L., McGinley T.C., Feldman J., Patel P., Cornejo K., Liang N., Anmolsingh R., McNaughton N. Dangers of polypharmacy. InVignettes in Patient Safety. Volume 1. 2017. URL: http://surl.li/aflfx (дата звернення 11.09.2021).
Mortazavi S. S., et al. Defining polypharmacy in the elderly: A systematic review protocol. BMJ Open. 2016. URL: http://surl.li/aflgq (дата звернення 11.09.2021).
Toshmamatov B. N., Korzhavov S. O., Usanov S. S., Mustafoev Z. M., Sultanbayev S. А. Polypragmasia as a risk factor causing complications in viral infection. Central asian journal of medical and natural sciences. 2021. № 2. P. 79–82. 21. Луговий С. Ю., Зімін С. М. Сучасна тенденція до поліпрагмазії у клінічній практиці, її оцінка та обґрунтування. Тези доповідей співробітників НФаУ. 2021. С. 442–443.
Prommer E., Ficek B. Management of pain in the elderly at the end of life. Drugs & Aging. 2012. № 29. Р. 285–305.
Guaraldi G., et al. Impact of polypharmacy on antiretroviral prescription in people living with HIV. Journal of Antimicrobial Chemotherapy. 2017. № 72. Р. 511–514.
Chakraborty S., et al. Prescribing patterns of medicines in chronic kidney disease patients on maintenance hemodialysis. Indian Journal of Pharmacology. 2016. № 48. Р. 586–590.
Varghese D., Koya H. H. Polypharmacy. StatPearls. 2020 Feb 18. URL: http://surl.li/agkaj (дата звернення 18.09.2021).]
Штриголь С. Ю. Побічна дія ліків. Фармацевтична енциклопедія. URL: http://surl.li/agkak (дата звернення 18.09.2021).
